«Ти більше не побачиш дитину!» — фраза, яка під час сімейного конфлікту може стати інструментом тиску на колишнього чоловіка або дружину.
Після розлучення батьки не завжди можуть домовитися про виховання дитини. Іноді зустрічі постійно скасовуються, телефонні дзвінки залишаються без відповіді, а будь-яка спроба домовитися закінчується черговою сваркою.
Але чи може один із батьків самостійно вирішити, що іншому більше не можна бачитися з дитиною?
Ні. Розірвання шлюбу не припиняє батьківських прав та обов’язків. А конфлікт між дорослими сам по собі не є підставою позбавляти дитину спілкування з одним із батьків.

Чи має право один із батьків заборонити зустрічі з дитиною?
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України, мати й батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не отримує автоматичного права одноосібно вирішувати, чи може інший брати участь у її вихованні.
Стаття 153 Сімейного кодексу України закріплює право матері, батька та дитини на безперешкодне спілкування, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Водночас це не означає, що за будь-яких обставин зустрічі мають відбуватися без обмежень. Якщо спілкування становить небезпеку для дитини або є інші юридично значущі обставини, порядок контактів може потребувати окремого врегулювання.
Головне — рішення має ґрунтуватися на законі та інтересах дитини, а не лише на образах між батьками.

Що робити, якщо вам перешкоджають бачитися з дитиною?
Насамперед варто припинити нескінченні суперечки в месенджерах і перейти до конкретних дій.
1. Зафіксуйте факти перешкоджання.
Зберігайте листування, у якому вам відмовляють у зустрічах, повідомлення про скасування домовленостей та інші матеріали, що підтверджують обставини конфлікту.
Важливо не просто стверджувати, що інший із батьків перешкоджає спілкуванню, а мати можливість підтвердити конкретні випадки.
2. Запропонуйте конкретний графік зустрічей.
Замість повідомлення «Я хочу бачити дитину» запропонуйте зрозумілий порядок: дні, години, місце зустрічей, можливість телефонного чи відео зв’язку.
Такий підхід допомагає показати, що ви прагнете врегулювати питання конструктивно, з урахуванням режиму дня та потреб дитини.
3. Зверніться до органу опіки та піклування.
Якщо домовитися не вдається, можна звернутися до органу опіки та піклування для визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з нею.
Відповідно до статті 158 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування може визначити способи участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Якщо один із батьків не погоджується з відповідним рішенням або спір неможливо врегулювати в такий спосіб, питання може бути передане на розгляд суду.
4. Зверніться до суду, якщо порушення тривають.
Стаття 159 Сімейного кодексу України передбачає можливість судового вирішення спору щодо участі у вихованні дитини та спілкування з нею.
У позові важливо не просто вимагати «дати бачитися з дитиною», а сформулювати конкретний порядок спілкування, який буде зрозумілим і придатним до виконання.
Наприклад, визначити регулярні зустрічі у вихідні, спілкування телефоном або відео зв’язком, порядок проведення свят і канікул — залежно від віку дитини, її потреб та обставин справи.

Чи врахує суд бажання дитини?
Так. Під час вирішення спору суд враховує інтереси дитини, а її думка може мати істотне значення.
Проте немає універсального правила, за яким дитина будь-якого віку самостійно й остаточно вирішує, з ким та коли спілкуватися.
Значення мають вік і зрілість дитини, її прив’язаність до батьків, обставини сімейного конфлікту та інші фактори.
Також важливо з’ясувати, чи є небажання дитини спілкуватися самостійним і усвідомленим, чи воно може бути наслідком конфлікту між дорослими.
При цьому не варто змушувати дитину обирати між матір’ю та батьком або втягувати її у з’ясування стосунків.

Чого робити не варто?
У таких ситуаціях емоції часто переважають над здоровим глуздом. Проте певні дії можуть лише ускладнити конфлікт.
Не варто:
• погрожувати іншому з батьків або ображати його в листуванні;
• намагатися забрати дитину силою чи влаштовувати конфлікти під час зустрічей;
• налаштовувати дитину проти матері або батька;
• ігнорувати встановлений судом порядок спілкування;
• вважати, що усні домовленості завжди забезпечать реальну можливість бачитися з дитиною.
Якщо існує небезпека для дитини, насильство або інші обставини, які потребують невідкладного реагування, необхідно оцінити відповідні правові механізми захисту, а не обмежуватися спробами домовитися.

А якщо суд уже визначив порядок зустрічей, але його не виконують?
Наявність судового рішення не завжди означає, що конфлікт припиниться автоматично.
Якщо рішення не виконується, необхідно оцінити обставини його невиконання та можливість застосування передбачених законом механізмів примусового виконання.
Важливо також розрізняти ситуацію, коли один із батьків навмисно перешкоджає спілкуванню, і випадки, коли зустріч не відбулася з об’єктивних причин або через обставини, пов’язані з безпекою чи станом дитини.
Саме тому важливо мати не лише судове рішення, а й чітке розуміння подальших юридичних дій.

Роль адвоката
У спорах щодо спілкування з дитиною недостатньо довести, що колишній партнер поводиться несправедливо.
Необхідно показати, у чому саме полягає порушення прав, який порядок спілкування відповідатиме інтересам дитини та яким чином забезпечити виконання майбутнього рішення.
Адвокат допоможе оцінити докази, підготувати звернення до органу опіки та піклування або позов до суду, сформулювати реалістичний графік зустрічей і визначити подальші кроки в разі невиконання рішення.
Головне правило сімейного спору щодо дитини:
Дитина — не інструмент помсти й не спосіб покарати колишнього партнера. Вона має право на турботу, безпеку та сімейні зв’язки. А права батьків повинні реалізовуватися з урахуванням передусім її інтересів.

Адвокатське бюро «Анастасії Недашківської» допомагає захищати права батьків та дітей у сімейних спорах, визначати порядок спілкування й готувати юридично обґрунтовані звернення до суду.
Якщо вам перешкоджають бачитися з дитиною, не залишайте ситуацію на рівні нескінченних конфліктів. Зверніться за юридичною консультацією, щоб визначити належний спосіб захисту ваших прав.